Сьогодні (ну, нехай не ПРЯМО СЬОГОДНІ, але назвемо мій перехідних період – “сьогодні”) я усвідомила, що я і мої ілюстрації – це щось окреме. Що моє портфоліо мені не подобається, бо не відображає нічого з того, що можна було б назвати “моїм”. І нехай це тема не нова, заїжджена як світ – кожен ілюстратор чи художник, певно, рано чи пізно стикається з думкою про пошук стилю і про те, чи ТЕ САМЕ він малює, що його душі та серцю хотілося б – але, я все ж дозволю і собі піти в глибини цієї проблематики. У всякому разі, мені це потрібно; а якщо потрібно мені – то най буде.
Отож, нехай буде трохи самокопання та самоаналізу. Коли в 2021 році я вирішила, що піду за покликом серця і зміню спеціалізацію в сторону дитячої ілюстрації, то почала, так би мовити, з нуля, адже до цього я людей малювати страшенно боялася, хоч і любила та часто малювала “в стіл” і для себе. Хто не знає – художньої освіти в мене немає, тож база моя була вибудована більше всього методом спроб і помилок, а також вивченням деяких курсів, відео, літератури, і знову спроб та помилок. Часто я просто повторювала за кимось. Ще змалечку, мабуть, коли взяла олівці до рук, щоб повторити котика, якого намалював мені тато.
Звісно, я добре усвідомлювала, що тупо повторювати за кимось та перемальовувати – це шлях в нікуди, але по-іншому не вміла. Ні, не сюжети, але стиль інших ілюстраторів та художників я копіювала. І ось, коли я прийняла рішення піти в дитячу ілюстрацію – я вирішила, що ВСЕ, досить, я хочу стати на свій власний шлях! Копіювати я більше не буду! Тим більше, дитяча ілюстрація тим і добра, що тут можна малювати, по суті, як дитина і цільова аудиторія (по суті, діти) все зрозуміє, діти дуже добре сприймають стилізацію і все оце, що нам і потрібно.
Одна з перших моїх ілюстрацій для портфоліо дитячого ілюстратора мені досі подобається: я намалювала своїх дочок 🙂
Отож якось так, з великим задоволенням від процесу та цікавістю, я почала створювати свій робочий портфель із перших 20-30 ілюстрацій, щоб можна було показати людям і шукати замовників. Це було прекрасно! Ніяких обмежень, сама собі ставиш завдання і сама його виконуєш, повна насолода!
Я наповнила портфоліо і перший замовник на дитячу книгу сам знайшов мене! Це і є щастя 🙂
Та потім, з плином часу, щось пішло не так. Я почала пристосовуватись під людей, під глядача, під замовника, під арт-директора. Я почала малювати те, що мало би подобатись іншим. Почала малювати так, як мені вказували. Почала братись за ті проєкти, котрі мені були не цікаві, і малювати їх без душі та серця. Передбачувано. БЕЗПЕЧНО. Моє портфоліо стало нудним. Я дивилась на книжки, котрі створила останні два роки і НЕ розуміла, що це таке? Хто це намалював? Це не я. Це не моє. Мені це страшенно не подобається, і мої перші ілюстрації 2021-2022 року я люблю набагато більше, ніж оце все, свіже і нове.
Коротше, це не те. Не мій шлях, не мій почерк, не мій голос. А так, (я вірю!), так не повинно бути! За останній час я забула, як то малювати від себе. І коли я бралась малювати серцем, просто так, то виходили прекрасні ілюстрації, котрі я люблю дуже сильно, і котрі – “о диво!” (ха, звісно ні) – подобаються оточуючим!
Із всім ось цим “малюванням для інших” я досягла одного – чергового вигорання та кризи. Але нехай, все це anyway на краще, адже я змогла зробити для себе певні висновки. Деякі з них вже робила, але забула, тож доля тицьнула мене, як погане кошеня, носом в калюжу, аби нагадати:
1. Малювати ЗАВЖДИ треба з любовʼю – тільки те, що любиш, і так, як ти собі серцем відчуваєш.
2. Слухати внутрішні орієнтири і не братися за те, що не твоє і не відгукується
3. Не намагатись сподобатись КОМУСЬ (будь-кому!), це найгірший шлях, НАЙГІРШИЙ!
4. Виходити за рамки безпечного ілюстрування. Проявляти СВІЙ голос.
Отож, сьогодні (ну типу “сьогодні”) я, здається, вдало виходжу з депресивно-кризового стану і починаю витягувати себе із ями, яку сама собі викопала, а потім залізла і лягла в неї. І я дуже хочу від усього серця насолодитися цим процесом, як в народі кажуть – кайфанути від нього! Хай так і буде. Писатиму щось тут і там по-трохи, а раптом шось та й вдасться 🙂
Успіху мені.
Nastka Lisova | Illustrator 